Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вискоцень

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вискоцень
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́скоцень, цня, м. Ленъ, головки котораго, созрѣвъ, лопаются сами и сѣмена выпадаютъ. Гол. Од. 37. См. Скоцень.