Словарь української мови (1924)/вислебезувати

by Борис Грінченко

◀ вислати

Словарь української мови Борис Грінченко В вислебезувати

вислизнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́слебезувати, зую, єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись. К. ХП. 30.