Словарь української мови (1924)/вислужувати

by Борис Грінченко

◀ вислужний

Словарь української мови Борис Грінченко В вислужувати

вислужуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вислу́жувати, жую, єш, сов. в. ви́служити, жу, жиш, гл. 1) Прослуживать, прослужить извѣстное время. Дай мені, Боже, цей год вислужить. Нп. 2) Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. Служив я, дума, год, — вислужив день поля на год. Рудч. Ск. II. 9.