Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/висліджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
висліджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Вислі́джувати, джую, єш, сов. в. ви́слідити, джу, диш, гл. 1) Выслѣживать, вислѣдить. Натрапив на слід та й вислідив. Стор. I. 49. 2) Изслѣдовать. Уман. I. 304.