Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/висліпити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
висліпити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́сліпити, плю, лиш, гл. Ослѣпить всѣхъ. Іще не всіх чортів висліпили — підемо сліпить. Ном. № 10346.