Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/високочолий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
високочолий
Берлін: Українське слово, 1924

Високочо́лий, а, е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч.