Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виставляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виставляти
Берлін: Українське слово, 1924

Виставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́ставити, влю, виш, гл. 1) Выставлять, выставить. На базарі солодкий мед виставляла. Макс. Язик белькне та в кут, а спину виставляють, б'ють. Ном. № 1122. 2) Уставлять, уставить. Ввесь стіл виставив цяцьками. 3) Ставить, поставить на видъ. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Ном. № 13952. — пере́д о́чі. Представлять, представить на усмотрѣніе. 4) Устраивать, устроить, выстроить, соорудить. Виставити хату.