Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/висталити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
висталити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́сталити, лю, лиш, гл. Насталить. Висталив ніж і став її різать. Рудч. Ск. I. 44.