Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вистинати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вистинати
Берлін: Українське слово, 1924

Вистина́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́стинати, наю, єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистина́ють зустрічну русь упень. К. Кр. 15. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий. Голов.