Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вистоювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вистоювати
Берлін: Українське слово, 1924

Висто́ювати, сто́юю, єш, сов. в. ви́стояти, стою, їш, гл. Простаивать, простоять, выстаивать, выстоять. Ви́стояти слу́жбу. Отстоять обѣдню. К. ЧР. 100.