Словарь української мови (1924)/вистоювати

by Борис Грінченко

◀ вистігати

Словарь української мови Борис Грінченко В вистоювати

вистоюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Висто́ювати, сто́юю, єш, сов. в. ви́стояти, стою, їш, гл. Простаивать, простоять, выстаивать, выстоять. Ви́стояти слу́жбу. Отстоять обѣдню. К. ЧР. 100.