Словарь української мови (1924)/вистрелювати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вистрелити Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вистрелювати 		вистреляти ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Вистре́лювати, люю, єш, сов. в. ви́стрелити, лю, лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. I. 72.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/вистрелювати&oldid=578906