Словарь української мови (1924)/вистрелювати

by Борис Грінченко

◀ вистрелити

Словарь української мови Борис Грінченко В вистрелювати

вистреляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вистре́лювати, люю, єш, сов. в. ви́стрелити, лю, лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. I. 72.