Словарь української мови (1924)/вистрибувати

by Борис Грінченко

◀ вистрибом

Словарь української мови Борис Грінченко В вистрибувати

вистригати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вистри́бувати, бую, єш, гл. Подскакивать, прыгать, танцевать. Попереду чумак іде, вистрибує йдучи. Рудч. Чп. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. I. 20.