Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вистромляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вистромляти
Берлін: Українське слово, 1924

Вистромля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́стромити, млю, миш, гл. Выставлять, выставить, выткнуть. Вистромила (лисиця) хвоста з нори. Мнж. 4. З куща вистромила рило. Левиц. I. 494.