Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виступець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виступець
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́ступець, пця, м. 1) Родъ танца. Мотря співає виступця. К. ЦН. 232. Отсюда какъ нарѣчіе: ви́ступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. Мет. 294. 2) Множ. Ви́ступці. Туфли. ЗОЮР. I. 69. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптовані. Стор. II. 29. Піти́ на ви́ступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. Кобел. у. Про́шу́ на ви́ступці. Прошу уйти, выйти. Ном. стр. 233.