Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/висушати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
висушати
Берлін: Українське слово, 1924

Висуша́ти, ша́ю, єш и вису́шувати, шую, єш, сов. в. ви́сушити, шу, шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Висушили мене сльози. Левиц. I. 73.