Словарь української мови (1924)/висушати

by Борис Грінченко

◀ висурмити

Словарь української мови Борис Грінченко В висушати

висушувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Висуша́ти, ша́ю, єш и вису́шувати, шую, єш, сов. в. ви́сушити, шу, шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Висушили мене сльози. Левиц. I. 73.