Словарь української мови (1924)/висіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
висіти
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́сіти, шу, сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.