Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/витати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
витати
Берлін: Українське слово, 1924

Вита́ти, та́ю, єш, гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають. Шевч. 4.