Словарь української мови (1924)/витерплювати

by Борис Грінченко

◀ витерпіти

Словарь української мови Борис Грінченко В витерплювати

витерти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вите́рплювати, плюю, єш, сов. в. ви́терпіти, плю, пиш, гл. 1) Вытерпливать, вытерпѣть, стерпѣть, переносить, перенести. Не витерпів святої кари. Шевч. 147. Витерплю покуту. К. Псал. 93. 2) Выстрадать.