Словарь української мови (1924)/витирач
Зовнішній вигляд
◀ витирати | Словарь української мови В витирач |
витискати ▶ |
|
Вити́рач, ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мик. 481.