Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/витовкмачити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
витовкмачити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́товкмачити, чу, чиш, гл. 1) Побить, поколотить. 2) Растолковать, разъяснить.