Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/витока

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
витока
Берлін: Українське слово, 1924

Витока, ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью. Вх. Уг. 230.