Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/витривал

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
витривал
Берлін: Українське слово, 1924

Витрива́л, лу, м. Невспаханное мѣсто между полями. Ми сіли на витривалі. Екат. у. (Залюб.). (Испорченное — интервалъ?)