Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/витрухати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
витрухати
Берлін: Українське слово, 1924

Витруха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́трухнути, ну, неш, гл. Выгнивать, выгнить.

Ви́трухати, хаю, єш, = Витрусити.