Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/витруїти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
витруїти
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́труїти, рую, їш, гл. Вытравить, перетравить.