Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/витрясати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
витрясати
Берлін: Українське слово, 1924

Витряса́ти, са́ю, єш, сов. в. ви́трясти, су, сеш, гл. 1) Вытрясать, вытрясти, вытряхивать, вытряхнуть. Ми приходим молотити, в понеділок калатаєм, а в вівторок витрясаєм, а в середу б'єм солому. Грин. III. 639. 2) Несов. в. Танцовать. Почав витрясати польки. Св. Л. 206.