Словарь української мови (1924)/витупати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
витупати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́тупати, паю́, єш, гл. 1) Протоптать, вытоптать. Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи? 2) Проходить. Цілий день витупала, пораючись.