Словарь української мови (1924)/витуплюватися
| ◀ витуплювати | Словарь української мови В витуплюватися |
витупцьовувати ▶ |
|
Виту́плюватися, лююся, єшся, сов. в. ви́тупитися, плюся, пишся, гл. Тупиться, иступиться. Витупиться міч. К. Пс. 44.
| ◀ витуплювати | Словарь української мови Борис Грінченко В витуплюватися |
витупцьовувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
витуплюватися
Борис Грінченко
1924
Виту́плюватися, лююся, єшся, сов. в. ви́тупитися, плюся, пишся, гл. Тупиться, иступиться. Витупиться міч. К. Пс. 44.