Словарь української мови (1924)/витівати

by Борис Грінченко

◀ витися

Словарь української мови Борис Грінченко В витівати

витівка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Витіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́тіяти, тію, єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Харьк. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли. ЗОЮР. II. 288. 2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть. Мнж. 93.