Словарь української мови (1924)/вихати

by Борис Грінченко

◀ вихання

Словарь української мови Борис Грінченко В вихати

вихвалити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Виха́ти, ха́ю, єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Мет. 334. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає. 2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!