Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вихваляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вихваляти
Берлін: Українське слово, 1924

Вихваля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́хвалити, лю, лиш, гл. Восхвалять, восхвалить, расхваливать, расхвалить. Тоді козак чуру вихваляє. Макс. Бога вихваляти. Шевч. 391.