Словарь української мови (1924)/вихиляти

by Борис Грінченко

◀ вихилясом

Словарь української мови Борис Грінченко В вихиляти

вихилятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вихиля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́хилити, лю, лиш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить. 2) Выпивать, выпить. Грин. III. 565. Вихилив ще дві чарки. Стор. I. 97. Пили його горілку, поки до каплі вихилили. Мир. ХРВ. 197.