Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виходжати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виходжати
Берлін: Українське слово, 1924

Виходжа́ти, джа́ю, єш и вихо́джувати, джу, диш, гл. Выходить, выступать. Вх. Уг. 231. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє. Дума.