Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вицвічити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вицвічити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́цвічити, чу, чиш, гл. Проучить; высѣчь.