Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вицупити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вицупити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́цупити, плю, пиш, гл. Вытащить. Инколи вицупить риби і на дві цілих мажі. Рудч. Ск. II. 172.