Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вичепурити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вичепурити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́чепурити, рю, риш, гл. Прибрать, украсить. Викопала яму і як уже добре розсвіло, вичепурила її гарненько — зовсім готово. Кв. I. 212.