Словарь української мови (1924)/вичумакувати
| ◀ вичубити | Словарь української мови В вичумакувати |
вичунювати ▶ |
|
Ви́чумакувати, кую, єш, гл. Заработать чумачествомъ. Нехай хто хоче чумакує! Не вичумакуєш собі такої веселости серед безкраїх степів. Г. Барв. 148.