Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вишкварка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вишкварка
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́шкварка, ки, ж. Вытопка, остатокъ послѣ вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. За ма́сляні ви́шкварки не помири́лись, — т. е. изъ за пустяка поссорились. Ном. № 3513.