Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вишпурити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вишпурити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́шпурити, рю, риш, гл. Выбросить, вышвырнуть. Вх. Лем. 395.