Словарь української мови (1924)/виштирити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ виштатуватися Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виштирити 		виштрикнути ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́штирити, рю, риш, гл. Выпроводить, выгнать. Я таки його виштирила з хати. Лебед. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/виштирити&oldid=581586