Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вишіптувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вишіптувати
Берлін: Українське слово, 1924

Виші́птувати, тую, єш, сов. в. ви́шептати, пчу, чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. О. 1862. V. 13. Я тебе (бишиху) вишіптую. Грин. II. 37. КС. 1893. VII. 587.