Словарь української мови (1924)/вищиряти

by Борис Грінченко

◀ вищирити

Словарь української мови Борис Грінченко В вищиряти

вищість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вищиря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́щирити, рю, риш, гл. = Вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Ном. № 12637. Вищирив зуби, як печене порося. Ном. 12637.