Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виязичити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виязичити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́язичити, чу, чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у.