Словарь української мови (1924)/виясняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виясняти
Берлін: Українське слово, 1924

Виясня́ти, ня́ю, єш, сов. в. ви́яснити, ню, ниш, гл. 1) Выяснять, выяснить, разъяснять, разъяснить, пояснять, пояснить. 2) Вычищать, вычистить; сдѣлать свѣтлымъ, блестящимъ. Вияснила п'ятака. Мнж. 97. Виясни добре стремена та й їздь тоді верхи. Черк. у. Візьми мітлу та мети, виясни хорошенько місяць: бач, як насупило. Шевч. 297.