Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виїдати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виїдати
Берлін: Українське слово, 1924

Виїда́ти, да́ю, єш, сов. в. ви́їсти, їм, їси, гл. 1) Выѣдать, выѣсть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть. Ном. № 5679. 2) Съѣдать, съѣсть все, всѣхъ. Їх би такого росплодилось, що й світу б не було, як би їх грім не бив та вовки не виїдали. Рудч. Ск. I. 73. Хліб… сарана виїла. О. 1862. X. 114. Когда говорится о ѣдѣ людей, то ви́їсти употребляется только въ приложеніи къ жидкой пищѣ: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.