Словарь української мови (1924)/вовчок

by Борис Грінченко

◀ вовчник

Словарь української мови Борис Грінченко В вовчок

вовчуг ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вовчо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ вовк. 2) Названіе собаки. О. 1862. VIII. 18. 3) —му́ха. Нас. ктирь, Asilus. Вх. Пч. I. 5. 4) Долгоносикъ амбарный, Calandra granaria. Вх. Лем. 400. 5) Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 400. 6) Раст. Orobanche ramosa L. ЗЮЗО. I. 130. 7) Сережка на вербѣ. Мнж. 177. 8) Побѣгъ отъ древеснаго корня. 9) Зубъ у лошади, мѣшающій ѣдѣ. Мнж. 177.