Словарь української мови (1924)/войовник
Зовнішній вигляд
◀ войовитий | Словарь української мови В войовник |
войовниця ▶ |
|
Войо́вни́к, ка́, м. Боецъ, воинъ, рубака, воитель. К. МБ. X. 19. Не для таких, як я, війна, і войовник з мене не жвавий. МВ. II. 15.