Словарь української мови (1924)/волик
| ◀ воленька | Словарь української мови В волик |
волинка ▶ |
|
Во́лик, ка, м. 1) Ум. отъ віл. Москалики соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте й корови. Ном. № 801. 2) Жукъ-носорогъ, Oryctes. Мнж. 177.