Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/воловик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
воловик
Берлін: Українське слово, 1924

Воло́вик, ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів. Грин. II. 232.