Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/воловник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
воловник
Берлін: Українське слово, 1924

Воло́вник, ка, м. = Воловня. Ум. Воловничо́к. Зажурилися волове в воловничку стояти. Гол. IV. 319.