Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/воловодити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
воловодити
Берлін: Українське слово, 1924

Волово́дити, джу, диш, гл. Долго тянуть дѣло, проволакивать, водить. За мною молодою усе парі ходять, усе парі ходять та й все воловодять. Грин. III. 245.